“Купальські передзвони на хвилях Живи” у селищі Оратів

Гей, на Івана, гей, на Купала,

Красна дівчина долі шукала.

Квітки збирала, віночок вила,

Долі водою його пустила.

Долинь віночку, по бистрій хвилі,

Поплинь під хату, де живе милий.

Поплив віночок долі водою,

Серце дівчини забрав із собою.

   Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло. Але народна пам’ять зберегла купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 

  Полинути у світ купальського свята,  яке здавна вважається святом молоді і кохання, можна було 6 липня у селищі Оратів. “Купальські передзвони на хвилях Живи” – саме під такою назвою відбувся районний фестиваль у парку культури та відпочинку ім. Т. Шевченка.

  Захід розпочався вітанням від представників районної та селищної рад з побажаннями  усім присутнім здоров’я, сімейного затишку, кохання та здійснення загаданих у купальську ніч мрій. Програма ж свята була доволі насиченою та цікавою: перед глядачами виступали місцеві аматори та творчі колективи із сіл Чагів, Оратів, Люлинці, Медівка, Животівка, Заруддя, Сологубівка, Бугаївка, Оратівка, Вербівка. Кожен самодіяльний колектив, який прибув на фестиваль, брав участь у номінаціях: “Краще купальське подвір’я”, “Краща купальська юшка” та “Кращі купальські деруни”. Окрім того, журі фестивалю визначали найкращі віночки, сплетені дівчатками.

   Відродження і вшанування українських народних традицій - то вагома справа, якою повинен займатись кожен свідомий українець. Дуже приємно те, що більше 200 мешканців Оратівщини та гості заходу приєдналися до святкування  купальських гулянь. І саме це говорить про духовність нашого суспільства. Адже тут можна було більше дізнатися про повір’я та звичаї, пов’язані із відзначенням свята Івана Купала. Молодь водила хороводи,  жартувала, плели вінки, пускали на воду.  Усе це дійство супроводжувалися купальськими піснями. Не бракувало на святі різномнітних забав для дітей. Чарівний пейзаж, повітря, сповнене ароматами лісових та лугових трав і квітів створювали неповторний колорит сільського народного свята. Глядачі отримали масу позитивних емоцій і хорошого настрою.

   Однак головна особливість цього вечора - багаття, вогонь якого очищує від усього лихого та злого. Наші предки вважали, що коли дівчина і хлопець, які кохають одне одного, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні долоні залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Тому бажаючих перестрибнути через купальське вогнище фестивалю було чимало. Хоча раптовий дощ у багатьох  відбив бажання це зробити, але не зіпсував чудового настрою. Адже у цей надзвичайний вечір відбуваються різні дива: цвіте папороть, земля відкриває свої скарби, а сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці. А ще на Івана Купала здійснюються усі бажання!