“Марічка” на гостинах

  “Треба поїхати та відвідати...Незважаючи ні на що, ні на домашні турботи, ні на щоденні проблеми. Поїхати і подарувати пісню, а, можливо, й хвилини щастя”, - такі були думки у славнозвісного колективу “Марічка” із Животівки.

  Хтось цікавий задумається, куди ж вони хочуть їхати, чого їм манеться у цьому складному повсякденні. Відповідь у “Марічки” досить проста: “Хочемо в котрий раз подарувати людям радість, але людям особливим, скривдженим долею, тим, що сьогодні проживають у стаціонарному відділенні територіального центру соціального обслуговування  у  Фронтівці”.

  “Ми розуміємо, - говорить Марія Гнатівна Жук, керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу, - що підопічні притулку  не обділені увагою та опікою медичного та обслуговуючого персоналу відділення. Але якщо ми їх навідаємо, заспіваємо гарної української пісні, то їм додасться сили та наснаги на майбуття. Я переконана у цьому, як і всі наші жіночки “Марічки”!

  І от, як мовиться, не довго думаючи та не відкладаючи на завтра, 26 липня, у день Собору Архангела Гавриїла, творчий колектив у повному складі прибув із  запашним  короваєм, подарунками, вирощеними на городі власними руками, та з піснями ще своїх бабусь на гостини до мешканців стаціонарного відділення.

  Але наскільки жадано чекали дідусі та бабусі зустрічі із “Марічкою” – це не можливо передати словами їхні емоції та почуття... Коли полилася пісня, то і щирі оплески та слова вдячності вказували на те, що людяність ще є. Ще є і вічно будуть ті любов та повага до ближнього за Заповідями Всевишнього. Адже у духовній людській красі найцінніше, безумовно, лагідність, доброта та милосердя. Можливо, це найдавніші почуття, але вони передбачають не тільки самовідданість і доброзичливість, а й розуміння іншої людини, співчуття їй.

  Під час годинного концерту сльози радості, водночас і смутку, були, як у гостей, так і у господарів. П’ятнадцятеро людей, осиротілих з різних причин, у котрий раз відчули турботу не тільки колективу відділення, а інших – тих, що живуть недалеко, у мальовничій Животівці. У щирих та теплих словах Ірини, однієї із старожилів притулку: “Приїжджайте, ми на вас чекатимемо!” звучала подяка “Марічці” та тим, хто допоміг організувати цю незабутню зустріч, а саме: заступнику голови районної Ради Олегу Чугункіну, Животівському сільському голові Володимиру Бабенку, керівнику ПП «Животівка» Костянтину  Орлу.

  Людина приходить у цей світ, щоб творити добро і добру пам’ять залишити по собі. Кожен новий день повинен розпочинатись з приємних побажань один одному і легкокрилою піснею благословляти на гарні справи. За таким принципом живуть уже немолоді жіночки “Марічки” – творці прекрасного, з чистими думами і високими помислами, з відкритими серцями на щедрість та доброчинність.