Приклад, що заслуговує наслідування

  Багатий наш край родючою землею, глибокими озерами та розкішними лісами. Природне довкілля Оратівщини зачаровує красою в любу пору року. Але, звичайно,  все потребує догляду. А ліс тим більше.

  В Оратівському лісництві ДП “Іллінецьке ЛГ” дбають про ліс. Це зразу впадає в око навіть по дорозі до садиби лісництва. Дійсно, видно руку господаря: розчищено чагарники обабіч дороги, ліс доглянутий. Біля адмінбудинку -  кущі самшиту формують ромбовидні клумби,  доріжки встелені плиткою та обрамлені пишними вічнозеленими деревами. Скрізь чисто та прибрано, таке враження, що це все чекає на приїзд гостей. Але така урочистість тут щодня. Бо головний лісничий Микола Миколайович Бойко любить, щоб усе було виконано до діла. У  приміщенні зроблено ремонти, що прирівнюються до європейських: натяжна стеля, плитка, вагонка із деревини,  на стінах – макети птахів, і повсюди – квітучі вазони.  Естетичність  нарадчої кімнати, що і є кабінетом лісничого, підкреслюється  зображенням дубової гілки - символу лісу, що вдало розміщено у куточку стелі. На почесному місці – портрет Тараса Шевченка. За словами Миколи Миколайовича, геніальний поет, великий батьківщинолюб допомагає  жити по-новому, досягати поставлених цілей. “Є мета,  до якої потрібно йти. І якщо не влитися у стару систему, то можна працювати по-новому. Треба крокувати вперед.  Не скаржитися та жалітися, а закачувати рукави й самому роботи справу. Не люблю працювати абияк і не терплю, щоб хтось так працював. Кожне діло повинно бути зроблене відповідально і досконало. Коли бачу, що справа йде не так, то краще її розпочати заново”.

  Очолює дане підприємство Микола Бойко з квітня 2014 року. Прийшовши у колектив, зразу ж почав про нього дбати. Розпочав із опалення адміністративного будинку, щоб створити комфортні умови для підлеглих.  Адже бухгалтер сиділа за робочим столом у теплому пальто. На сьогодні будівлю оновлено повністю, зроблено якісний ремонт, вартість якого та будівельних матеріалів складає 500,0 тис.грн. До того ж, економили роботою власними руками та матеріалом. Підвальне приміщення, у якому до реконструкції було в коліно води, нині світле та просторе,  Тут розміщені інформаційні стенди, стоять столи, стільці, очікують на школярів. Бо ж у новому навчальному році планують проводити профорієнтаційні заняття для дітей. Микола Миколайович з гордістю називає: “Це наш просвітницький центр. Будемо запрошувати школярів та розповідати їм про те, як оберігати ліс, дбати про жителів, що мешкають у ньому, та й взагалі про нашу нелегку, але славетну справу”.

  На даний час гарним здобутком працівників лісництва є фазанарій, де перебуває 1500 птахів: від народження і до випуску у природне царство. Розводити фазанів почали ще у минулому році із невеликої кількості – із 40. Відремонтували напіврозвалене приміщення, облаштували клітки та створили умови для проживання пернатих.

  Микола Миколайович підводить до кімнати, у якій 4 інкубатори: “Це пологова зала. Тут з’являються на світ маленькі пташата”. Потім їх переносять у “дитячу кімнату”, звідти після адаптації – у “великий зал”. А далі вже підрослих селять у вольєри, що мають умови дуже близькі до природних. Вольєри будують самі працівники.  Практику брали із свого життєвого досвіду, бо їздили до сусідів із Хмельниччини з метою взяти хоча б “ази” у розведенні такої птиці, але ті, виявились не дуже щедрими на розкриття таємниць та методів роботи. Тому колектив вирішив, що у них фазанарій буде найкращим. Все роблять за відповідними стандартами, обгороджують, та й зверху накривають сітками, щоб убезпечити фазанів від птахів-хижаків.

  У побудованих вольєрах (раніше тут було звалище, з якого вивезено 10 вантажівок сміття) вільно походжають фазани, це вже маточне поголів’я.  Самці мають яскравий окрас, пір’я самок сірого кольору – це, за словами мисливствознавця Олекси Дем’яновича Іщука, щоб пташка могла сховатися в заростях і висиджувати яйця. 

  Є така легенда, що пояснює різницю у зовнішньому вигляді птахів. Одного разу подружня пара фазанів збиралася на пташиний бал. Дружина, яка дуже любила свого чоловіка, старалась якнайкраще його одягнути.  Але на себе у неї не вистачило часу, тому й пішла на бал у тому, в чому була – у сірому халаті.

  У вольєрах, окрім фазанів, пишаються собою голуби, плавають у невеличких басейнах дикі качки. Їм добре, бо створені усі умови. Найголовніше, що підведена вода. У цьому процесі Микола Миколайович проявив свою господарність, адже була криниця, глибиною в 50 метрів, але води не вистачало. Тому було побудовано 100-метрову свердловину. Що ж до забезпечення птахів кормом, то у цьому допомагають агропідприємства “Золота нива” ( Картовий П.М.), “Агробуд” ( Шевчук О.П.). Господар підтримує господаря. Також самі лісівники вирощують кукурудзу для підопічних.

   “Першочергове завдання фазанарію – забезпечити мисливців дичиною, але, не менш важливо, - зауважують лісівники, - поповнення фауни. Адже частина птахів після полювання залишиться в природі та буде розмножуватися”.

  До того ж, планують будівництво вольєру для  утримання та розведення оленів, козуль та диких свиней. Це дасть змогу збільшувати щороку їхню кількість та відпускати на волю. Тож Микола Миколайович щиро вдячний за підтримку та розуміння у цьому напрямку депутатському корпусу Оратівської районної Ради.

  Висока культура виробництва простежується і на незабур’янених площах посадкового матеріалу, а саме чорного горіха та дуба. Про кожне маленьке деревце трепетно дбають, адже  потрібен особливий догляд. Тому й ростуть дубки та накопичують силу для майбутніх поколінь. “Ми повинні нащадків забезпечити  якісною деревиною”, - переконливо говорить лісничий.

  А ще керівник лісового підрозділу планує на території лісництва у зоні відпочинку побудувати фонтан, гойдалку для малечі. Там уже є бесідка, мангал, стоянка для автотранспорту. Бо ж турбується, щоб люди мали змогу приїхати сюди та наповнитися лісовою красою й багатством, разом з тим, щоб навчалися поважати ліс. Бо ж недарма кажуть, що ліс – це легені всієї планети. А відповідальність за його збереження несуть лісівники.

  Днями голова районної Ради Галина Лошак та її заступник Олег Чугункін здійснили робочий візит до Оратівського лісництва ДП “Іллінецьке ЛГ” з метою зустрічі з колективом господарства та ознайомлення з його діяльністю. На сьогодні лісгосп – одне з небагатьох підприємств, що у змозі подбати і про себе, і про державу. Тому керівництво районної Ради було вражене роботою та ініціативністю маленького колективу. Адже їх всього чотирнадцятеро: лісничий, помічник лісничого, 6 майстрів лісу, мисливствознавець, тракторист, 2 працівника фазанарію та 2 техпрацівника. Всі вони згуртовано та відповідально роблять свою справу. І як говорить очільник лісництва: “Не варто повсякчас нарікати на державу, а треба братися самим до роботи, єднатися і робити наше життя кращим. Головне, щоб цей приклад наслідували й інші, щоб до добрих справ залучалося якомога більше людей. Тоді й побачимо, як багато можна зробити разом. Працюючи, дбаючи про колектив та лісове господарство, завжди думаю, щоб ті люди, які будуть працювати після нас, теж працювали відповідально”.

  Тож  не так і погано у нашому домі. І багато гарних справ на рахунку Оратівщини. Хто хоче працювати – працює. І таких треба бачити і підтримувати, ставити за приклад. А люди нехай знають і оцінюють.