Тридцять перші роковини Чорнобильської трагедії

  В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року.

  Ніхто й не здогадувався, що тепла квітнева ніч назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства. Вибух атомного реактора на ЧАЕС відгукнувся болем у серці кожної людини. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців, а її наслідки ще довго відчуватимуть майбутні покоління.

  31 рік минув з того страшного дня, і з кожним роком все більше усвідомлюються справжні масштаби катастрофи. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведені з господарського обігу сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища. Це частина території України під назвою «зона відчуження». Це змордований край нашої Батьківщини, наша зона Національної трагедії.

  26 квітня в Україні став Днем чорнобильської трагедії, що назавжди залишиться у наших серцях вічним болем. У цей день ми віддаємо шану всім учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які, рятуючи людей і майбутнє людства від ядерної небезпеки, жертвували собою.

  Ми не маємо права забути про тих, хто, ризикуючи власним здоров’ям та життям, не злякався труднощів і врятував землю від радіаційного спустошення. Вони гідні самої високої шани. Адже наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність ліквідаторів цієї страшної техногенної катастрофи. Наш обов’язок –  унеможливити повторення Чорнобиля.

  Проходять роки, життя триває… Але тривога й досі не покидає тих, хто пам’ятає, як це було, хто заплатив за аварію ціною свого здоров’я та благополуччя.

  І ми, українці, повинні пам’ятати й шанувати героїв, які собою закривали нас від страшної біди, завдяки яким сьогодні живемо. Подвиг цих людей назавжди вписано до літопису людської мужності.

 

  Ті, що згоріли в огні у перші хвилини двобою, Землю прикрили собою, як наші батьки - на війні.

  Не залишили пости, мужньо стояли на герці. Пам’ятник їм вознести треба у кожному серці.      

 

  Сьогодні ми висловлюємо глибоку подяку всім героям-чорнобильцям, які зробили крок назустріч біді, показавши світові зразок безмірного героїзму і мужності. Схиляємо голови перед тими, чиє життя обірвав ядерний смерч Чорнобиля. Наша щира пошана тим, хто щодня бореться зі страшними хворобами, викликаними катастрофою!

  Від усього серця зичимо міцного здоров'я, щастя, миру і добробуту вам і вашим родинам.

 

                                           Галина Лошак, голова Оратівської

                                           районної Ради