Встановлено меморіальну дошку Федору Леонтійовичу Барановському

  15 червня за ініціативи районної влади та ветеранської організації району урочисто відкрито меморіальну дошку колишньому голові колгоспу “Більшовик”,  ветерану війни Федору Леонтійовичу Барановському. У день народження, коли  Федору Леонтійовичу виповнилося б 92, біля адмінприміщення місцевої агрофірми “Агробуд” у смт Оратів зібралися ті, хто пам’ятає цю людину та його добрі справи. Учасниками  цієї події стали голова районної Ради Галина Лошак, перший заступник  голови РДА Василь Поліщук, селищний голова Ігор Барський, представники районної ветеранської організації, представники громади с. Животівка, родичі Федора Барановського та його однодумці, жителі селища.

  Такі люди, як Федір Леонтійович Барановський, приходять у цей світ, аби змінити його, зробити кращим. А легендарний господарник протягом життя своїм розумом та діяльністю намагався якнайбільше зробити добра для людей. Хоча доля подарувала йому не такий уже й легкий шлях, але він завжди був невпинний у вирішенні будь-яких проблем, бо Федір Леонтійович -  один із тих, хто любить землю, на якій живуть.

  Багато випробувань випало на довгому та тернистому шляху життя Федора Леонтійовича Барановського. Не надто радісним було напівголодне дитинство у багатодітній родині. Вкрадена війною юність – він, як  і мільйони українців,  захищав у свої 18 рідну землю від фашистів. Дійшов з побратимами аж до Берліну, був важко поранений. У післявоєнні роки працював у райвиконкомі та редакції районної газети Тернопільщини. Але більшу частину свого життя він присвятив саме оратівській землі. Кажуть, що людські якості проявляються саме під час випробувань на аграрній ниві.  Своїм високим професіоналізмом, відповідальністю, справедливістю заслужив визнання серед людей. Понад 30 років він очолював колгоспи: спочатку в Животівці,  потім в Оратові. Під його керівництвом господарства здобували високі показники та отримували добротні врожаї. Він постійно сприяв розквіту підприємств, прагнув, щоб покращувались умови праці та домашнього побуту колгоспників, турбувався про відпочинок та лікування працюючих. Значна заслуга Федора Леонтійовича у розбудові соціальних об’єктів населених пунктів: це Будинок культури і школа у Животівці, дорога з твердим покриттям до цього села; це сільський клуб і дитячий садок у Прибережному; це школа, лікарня, дорога, службові приміщення, житлові будинки для спеціалістів та працівників колгоспу, службовців районних організацій в Оратові. І це, звичайно, незакінчений перелік справ Барановського. До того ж, він постійно обирався депутатом районної та селищної рад.

  Власне, самою своєю сутністю Федір Леонтійович Барановський був вірним істині – жити і працювати заради людей. Навіть,  перебуваючи вже на заслуженому відпочинку, він не міг жити спокійно, допомагав слушною порадою, ділився своїм досвідом з усіма, хто до нього звертався.

  Поради Федора Леонтійовича будуть жити вічно. Можливо наступні покоління навчатимуться законів життя з мемуарів, над якими він працював до останнього дня. І в пам’яті людській, він залишиться у неповторному образі – вмілого організатора, дбайливого господаря та мудрого порадника, який мав велику повагу до рідної землі, до України. Він жив і творив, уболівав і працював для людей. Цьому було підпорядковане все його життя.

  8 лютого 2018 року пішов за небокрай Вічності Великий Хлібодар Федір Леонтійович Барановський, керманич колективних господарств, ветеран Другої світової війни, людина, яка варта наслідування.